← Назад
Спадок

Як ми перевіряємо факти

Каталог «Спадку» веде одна людина. Тому все, що можна перевірити машиною, перевіряє машина — а те, що не можна, має стояти з джерелом, яке ви відкриєте самі.

Головне правило

Жодного вигаданого рядка. Ні дати, ні координати, ні цифри жертв, ні року заснування. Якщо факту немає в джерелі, його немає в застосунку — навіть коли «всі знають».

Це не гасло, а обмеження, від якого болить. Через нього вісім памʼяток у каталозі стоять без дати заснування: джерела дають різні століття, а вибрати навмання означало б збрехати. Так і написано в картці — «дата не встановлена».

Звідки беруться дати

Століття памʼятки — за найдавнішою документованою датою: заснуванням або першою письмовою згадкою. Для подій — рік події, для музеїв і заповідників — рік створення.

Кожна дата має рядок у журналі docs/years.md: що саме за дату взято, з якого джерела й коли звірено. Станом на вересень 2026 там 317 датованих памʼяток.

Коли джерела розходяться

Найчастіший випадок — і найцікавіший. Ми не обираємо «зручнішу» цифру й не усереднюємо. Наводимо діапазон і називаємо, хто що каже.

Приклад із картки Сандармоху: українців у Соловецькому етапі дослідники рахують від 165 до 290 — так і написано, з обома числами. Приклад із удару по драмтеатру в Чернігові: Укрінформ пише «Іскандер-М», Суспільне — «Іскандер-К», тому в картці стоїть нейтральне «ракета комплексу Іскандер», а розбіжність винесена в примітку.

Те саме з двома обліками руйнувань. Мінкультури називає 2 138 пошкоджених обʼєктів спадщини, ЮНЕСКО верифікувала 545 — бо рахує лише те, що перевірила сама. Обидві цифри правдиві й міряють різне, і ми завжди наводимо обидві. Одна без другої — це вже маніпуляція.

Чого тут немає ніколи

Жодного джерела й жодного фото з доменів .ru і .рф. Навіть якщо знімок там єдиний, навіть якщо факт правильний. Посилатися на сторону, яка це зробила, означає визнати її джерелом правди про те, що вона зробила.

Це перевіряється автоматично: збірка падає, якщо такий домен зʼявиться хоч в одному записі — у джерелах памʼяток, у загубленому, у «було / стало», у цифрах масштабу, в атрибуціях фото.

Так само тут немає текстів, згенерованих машиною. Опис памʼятки пише людина за джерелами. Це повільніше, і саме тому це має сенс.

Що перевіряє машина

Перед кожною публікацією каталог проходить понад двісті п'ятдесят автоматичних перевірок. Ось ті з них, що стосуються фактів:

Машина не вміє перевірити, чи джерело добре. Вона вміє перевірити, що воно є, що воно https і що воно не з рф. Решту робить людина.

Статус памʼятки під час війни

«Доступно», «обмежено», «закрито», «тимчасово недоступно» — і завжди з датою, коли це перевіряли. Статус без дати нічого не вартий: він міняється швидше, ніж будь-який каталог устигає.

Застосунок не прокладе маршрут туди, куди їхати не можна. Про зміни статусу повідомляють і мандрівники — такі повідомлення показуються агрегатом, як «стільки людей підтвердили», і не підміняють редакційного статусу.

Реконструкції

Будь-яке зображення того, чого зараз не існує, підписується «імовірний вигляд» і має наукового консультанта. Без консультанта реконструкції не буває — буває фантазія, а вона тут не потрібна.

Фотографії

Кожне редакційне фото має автора, ліцензію й посилання на джерело. Дозволені CC0, CC BY, CC BY-SA, public domain; NC і ND — ні. Фото без запису атрибуції в застосунок не потрапляє: збірка падає ще до публікації.

Що робити, якщо ми помилилися

Напишіть на info@spadok.net або запропонуйте редакцію прямо з картки памʼятки. Правка з джерелом розглядається; правка без джерела не проходить навіть технічно.

Помилки тут будуть — каталог робить людина. Різниця між нами й генератором тексту в тому, що нашу помилку можна знайти: у кожного рядка є походження.