Спасо-Преображенський собор, Чернігів
Собор 1033–1034 років — один із найдавніших храмів України.
Собор заклав близько 1033–1034 років князь Мстислав Володимирович; 1036-го, коли він раптово помер, стіни сягали лише висоти вершника з піднятою рукою, і добудовували храм уже за Святослава Ярославича. Це хрестово-купольна споруда з плінфи й каменю з рисами романської базиліки й усипальня чернігівських князів — Мстислава, його дружини Анастасії, Святослава Ярославича. Пожежа 1750 року знищила іконостас і дахи; у 1791–1798 роках надбудували сходову вежу і звели другу, симетричну, а новий іконостас різьбили ніжинські майстри. 1967 року собор передали заповіднику. У жовтні 2023 року комісія Мінкульту визнала стан храму жахливим і вилучила його з користування УПЦ МП; 14 грудня 2023-го собор узято під посилений захист ЮНЕСКО, а 28 червня 2024 року він відкрився як музей заповідника «Чернігів стародавній»: реставратори розчищають від кіптяви живопис XIX століття, в експозиції — печатка Святослава Ярославича.
Вхід 100 грн, пільговий для учнів, студентів і пенсіонерів — 50 грн (сайт заповідника «Чернігів стародавній», оновлено 13.07.2026). Місто регулярно атакують: 08.09.2026 «Бандероль» влучила по Чернігову, пошкоджено вантажівки й вікна адмінбудівлі (LB.ua, 08.09.2026), а 22.09.2026 збитий «Шахед» вибухнув на північно-східній околиці (Суспільне Чернігів, 22.09.2026). Під час тривоги одразу йдіть в укриття.