Крехівський монастир
Монастирський комплекс у лісі, з оборонними рисами в забудові.
Монастир святого Миколая заснували на початку XVII століття ченці Йоїл і Сильвестр, що спершу жили в печерах біля Крехова: за ЕСУ — близько 1613–1618 років, у статті ЕСУ про село — 1612-го. Нинішні споруди почали зводити 1658 року, а 1669-го король Михайло Корибут Вишневецький грамотою доручив вимурувати монастир для захисту від неприятеля: зʼявилися камʼяні мури з бійницями й пʼятьма вежами. 29 вересня 1672 року на монастир напав турецько-татарський загін; за сайтом обителі, тут стояла козацька залога на чолі з молодим Іваном Мазепою. Муровану церкву святого Миколая, за ЕСУ, звели 1751 року (сайт монастиря: 1747–1751). 1946 року, після ліквідації УГКЦ, монастир закрили й облаштували тут дитячий будинок, згодом школу-інтернат; 29 серпня 1990 року повернулися василіяни. Нині видно мури з вежами й барокову браму 1776 року зі статуєю святого Миколая, у лісі — джерело й печери перших ченців.
Діючий монастир: одяг і поведінка відповідно. Літургії в будні о 7:30 і 16:30, у суботу — о 7:30, 10:00 і 16:30, у неділю — о 9:00, 11:00 і 16:30 (2026).