Манявський скит
Карпатський монастир 1606 року, «український Афон» над Манявкою.
Скит заснував 1606 року Йов Княгиницький, чернець, що повернувся з Афону (ЕСУ подає 1608-й); перші келії й церкву поставили 1611–1612 років. 1620 року Константинопольський патріарх надав обителі ставропігію, а 1628-го Київський собор — статус прота над 556 монастирями трьох воєводств; у XVII столітті тут жило близько 200 ченців. Мури з трьома вежами звели 1620–1621 років, вежа-скарбниця має 22,7 м. 1676 року скит спалили турки й татари, 1785-го його закрила австрійська влада; Богородчанський іконостас Йова Кондзелевича 1698–1705 років звідси зберігає Національний музей у Львові. У 1980–1998 роках тут працював музей; монастир повернули церкві 1998–1999 року, і відтоді знову діють деревʼяний Хрестовоздвиженський собор (1998) і храм Благовіщення (2011). Над потоком — Блаженний камінь, у гроті якого ченці ховалися від татар. Сюди приїздили Богдан Хмельницький, Ян III Собеський, Іван Франко.
Діючий монастир: стриманий одяг, фото в храмах — із дозволу.