Центр народного мистецтва, Петриківка
Дім петриківського розпису — нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
Петриківський розпис виріс з оздоблення вибілених стін хат-мазанок, печей і комінів у селищі Петриківка на Дніпропетровщині; за Укрінформом, його витоки сягають щонайменше початку XVIII століття. У грудні 2013 року на засіданні комітету ЮНЕСКО в Баку розпис внесли до переліку нематеріальної культурної спадщини людства. До початку 1990-х у селищі працювала фабрика петриківського розпису «Дружба», де було близько 300 художників. Центр народного мистецтва «Петриківка» створено 23 жовтня 1991 року на основі колективної власності членів Національної спілки художників України та народних майстрів; організатор — Андрій Пікуш. Центр обʼєднує близько 40 майстрів; тут відкрита галерея з виставковою залою й майстернями, екскурсії та майстер-класи. За сайтом центру, щороку його відвідують близько 10 тисяч людей.
Центр — просп. Петра Калнишевського, 65 (сайт селища, оновл. 22.05.2018); тут працюють понад 40 майстрів, а майстер-класи — найкращий спосіб забрати Петриківку з собою (Регіон, 11.04.2026). Петриківська громада теж зазнає ударів (Інформатор, 01.07.2026) — під час тривоги в укриття.