Підкамінь, монастир
Укріплений монастир на горі з оборонними мурами й баштами.
Домініканців до Підкаменя 1464 року запросив власник селища Петро Цебровський. 1519 року, за сайтом УГКЦ, монастир і село спалили татари; karpaty.info пише, що того року селище знищили турки-османи. Камʼяний монастир і костел будували з 1612 по 1695 рік, 1702-го почали зводити оборонні мури з двоярусними вежами, 1708-го — 56-метрову дзвіницю (сайт УГКЦ датує мури, дзвіницю й башти 1702 роком). 1727 року тут коронували чудотворну ікону Богородиці, а 1780-го австрійська влада почала касацію монастиря. 1945 року радянська влада обитель ліквідувала, з 1946-го тут була вʼязниця, згодом — психоневрологічний інтернат. З 1997 року монастир належить студитам УГКЦ; реставрацію дзвіниці за кошти ЄС завершили 2022 року, на неї можна піднятися. Поруч — скеля Чортів камінь заввишки 16–17 м, що дала назву селищу.
Діюча обитель. Підйом на гору — пішки.