Софійський собор, Київ
.jpg){kind=link}
Собор XI століття з найбільшим ансамблем мозаїк і фресок Русі, що вцілів на місці.
Закладений за Ярослава Мудрого як головний храм держави. Головна цінність — не стільки мури, скільки те, що всередині: мозаїки й фрески XI століття збереглися там, де їх і зробили, а не в музейних вітринах. Разом із Києво-Печерською лаврою внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У грудні 1648 року Богдана Хмельницького, що повертався з-під Пилявців, зустрічали саме тут — юрби киян і духівництво на чолі з митрополитом Сильвестром Косовим. Бароковий вигляд обителі — коштом Івана Мазепи: у 1690–1707 роках гетьман фундував 76-метрову дзвіницю, позолоту центральної бані (пʼять тисяч дукатів) і тринадцятитонний дзвін «Мазепа», відлитий 1705 року. Тут поховано Ярослава Мудрого: його мармуровий саркофаг — з острова Мармара, важить близько шести тонн, і мистецтвознавиця Діана Клочко нагадує, що частина науковців узагалі сумнівається, чи лежав у ньому князь. Коли у вересні 2009 року саркофаг відкрили для міжнародного дослідження ДНК, чоловічі кістки в ньому були, а жіночих, які приписували княгині Інгігерді-Ірині, не було зовсім: замок деревʼяної скрині, запечатаної 1964 року, виявився зламаний. Куди поділися ті рештки, досі невідомо.
Заповідник має графік і квитки; на дзвіницю — окремий квиток (сайт заповідника sofiia-kyivska.ua). Київ регулярно атакують, у вересні удари зачепили й Шевченківський район: 25.09.2026 (Обозреватель, 25.09.2026) і в ніч на 27.09.2026 (Телеграф, 27.09.2026). Під час тривоги — в укриття.