Вірменський собор, Львів
Собор вірменської громади 1356–1363 років із тихими двориками й розписами Розена 1920-х.
Собор Успіння Богородиці будував 1356–1363 років архітектор Дорінг із Сілезії коштом купців Якова з Кафи й Паноса з Кайсері; стіни з ламаного каменю мають 1,5 м, а купол складено з керамічних глечиків. Далі наростали шари: аркадні галереї 1437 року, дзвіниця 1571-го, центральна нава 1630-го; у дворі — колона святого Христофора 1726 року. У 1908–1927 роках собор реставрували під керівництвом Францішека Мончинського: 1912–1913 року купол укрила мозаїка «Свята Трійця» за картонами Юзефа Мегоффера, а в 1925–1929 роках Ян Генрик Розен розписав інтерʼєр — ці фрески не мають аналогів у сакральному малярстві Галичини. Найдавнішу фреску з вірменськими написами кінця XIV століття відкрили 1924 року. У 1947–2000 роках будівля була фондосховищем музеїв; 7 січня 2001 року тут знову правили Літургію. Дах над західним куполом відреставровано наприкінці 2025 року коштом Інституту Polonika.
Дворики відкриті вдень; собор — діючий храм Вірменської апостольської церкви, сталого графіка не публікують.