Витачів
Давньоруський порт на Дніпрі, куди сходились князі на снем 1100 року.
Село на високому правому березі за 60 км від Києва. Уперше згадане 957 року — у трактаті візантійського імператора Костянтина Багрянородного «Про управління імперією» — як зупинка торгових караванів на шляху «з варягів у греки». На горі Окіп у північній частині села лежить городище X–XIII століть, а поруч 1096 року Святополк Ізяславич заклав місто Святополч для переселенців зі зруйнованого Юр’єва; від нього лишилися вали з трьома баштами. На Княжому шпилі 1991 року поставили дерев’яну каплицю за малюнком Шевченка. 12 січня 2026 року міністри закордонних справ Андрій Сибіга і Еспен Барт Ейде відкрили тут копію Альстадського рунічного каменя — оригінал X століття зберігається в Осло. Руни переказують: «Енглі встановив цей камінь у памʼять про свого сина Торальда, який загинув у Вітахольмі — між Устахольмом та Гардарі». Вітахольм — це і є Витачів, а загинув Торальд за Ярослава Мудрого. Копію зробили Музей історії культури Університету Осло й асоціація кораблів вікінгів Hardraade коштом норвезьких МЗС та Міністерства культури й рівності. Укрінформ датує відкриття 12 січня, «Тексти» — 13-м.
Дороги до городища ґрунтові, стежки на схилах круті: без трекінгового взуття спуск важкий, після дощу обережно (УНІАН, 25.07.2026). Витачів входить до Української громади, а 30.09.2026 росія атакувала Трипільську ТЕС в Українці (ФАКТИ, 30.09.2026), тож перед поїздкою перевіряйте безпекову ситуацію.