Замкова гора, Кременець
.jpg){kind=link}
Руїни замку на горі Боні — твердині, що встояла перед Батиєм.
Кременець уперше згадано 1226 року, коли під ним невдало стояв угорський король Андрій II; 1240–1241 року замок не здобув Батий, 1255-го — Куремса, а 1261 року на вимогу Бурундая укріплення довелося зруйнувати. Муровані стіни виросли між 1366 і 1382 роками: замок завширшки 65 і завдовжки 135 м, мури завтовшки 2,3 м; збереглися надбрамна вежа з готичним проїздом, Шляхетська башта й башта «Куря ножка». 1536 року Сигізмунд I віддав його дружині Боні Сфорці, яка володіла замком двадцять років і лишила горі своє імʼя. 1648 року замок узяли козаки з допомогою кременецьких міщан, і відтоді гора заввишки 397 м стоїть руїною з найширшим краєвидом Волині; з 2001 року вона в складі Кременецько-Почаївського заповідника. Переказ: Бона хотіла зʼєднати Замкову й Чернечу гори мостом із волових шкур — міст обірвався, а королеву врятувала пишна сукня.
Підйом крутий, у дощ слизько; нагорі немає укриття від грози.