Києво-Печерська лавра
Печерний монастир над Дніпром, друга частина того самого обʼєкта ЮНЕСКО.
Монастир виріс із печер, викопаних ченцями в схилі над Дніпром, і за століття обріс наземним ансамблем, який сьогодні читається переважно як бароко. Верхня й Нижня лаври мають різний режим доступу, і він змінювався останніми роками — це той випадок, коли статус точки треба звіряти перед виїздом, а не після. Камʼяні мури довкола монастиря — 1290 метрів, заввишки близько семи, з чотирма вежами — звели у 1698–1702 роках коштом гетьмана Івана Мазепи: мільйон золотих із власної скарбниці.
Успенський собор пошкоджений російським дроном 15.06.2026 і закритий: над ним монтують консерваційне укриття, а відновлення триватиме близько двох років (РІСУ, 29.09.2026). Решта заповідника працює щодня 10:00–18:00; Ближні печери відкриті лише для груп за попереднім записом, у понеділок і вівторок зачинені, а під час тривоги відвідини печер припиняють (сайт заповідника, перевірено 01.10.2026).