Меморіал січових стрільців на Маківці
Перша велика битва українського війська новітньої доби, 29 квітня — 4 травня 1915 року.
З 29 квітня до 4 травня 1915 року Легіон Українських січових стрільців у складі австро-угорської армії вів бої за гору Маківку заввишки 958 метрів у Високому Бескиді проти російських військ 78-ї піхотної дивізії генерала Альфтана — і втримав позиції. Це перша велика битва українського війська новітньої доби проти армії російської імперії. Втрати УСС — 42 загиблих, 76 поранених, 35 полонених. У 1998–1999 роках цвинтар січових стрільців на Маківці відбудовано: 50 хрестів на окремих могилах і памʼятник. Серед тих, хто тут воював, — Олена Степанів: за бої на Маківці вона дістала медаль «За хоробрість» і стала хорунжою. Щороку на початку травня на гору піднімаються сотні людей; 3 травня 2026 року відбулося чергове вшанування. Тут-таки, за «Локальною історією», у квітні 1915 року потрапив у російський полон Євген Коновалець — вояк 19-го піхотного полку австро-угорської армії, згодом полковник і голова Проводу ОУН; ЕСУ датує його полон червнем того самого року.
Гірський меморіальний цвинтар УСС без режиму роботи: підйом пішки від с. Тухля через Грабовець — близько 13 кілометрів, 5–6 годин (24 Канал, 06.05.2025), або від селища Славське; лише за денного світла. Щорічне вшанування — на початку травня, у 2026 році сходження відбулося 3 травня (Львівська ОВА, 25.04.2026).