Свято-Миколаївський монастир, Мукачево
Обитель на Чернечій горі над Латорицею — від резиденції єпископів до василіянської семінарії.
Заснування монастиря традиційно повʼязують із грамотою князя Федора Корятовича 1360 року, автентичність якої оскаржується; документально обитель простежується з 1430-х років, а 1444-го дістала статус архимандрії. З 1491 року це резиденція православних єпископів Закарпаття, 1661-го тут звели першу камʼяну церкву-ротонду коштом волоського воєводи Костянтина Басараба. У 1664–1946 роках монастир належав василіянам, у 1744–1776-му тут діяла духовна семінарія. Нинішній ансамбль — келії 1766–1772 років, класицистична церква святого Миколая 1798–1804 років і барокова огорожа з вежами. 24 березня 1947 року радянська влада відібрала обитель, 32 ченців вивезли до таборів; відтоді це жіночий православний монастир.
Вул. Проніна, 2, північна околиця Мукачева. Монастир діючий: вечірні служби о 18:00 влітку й о 17:00 взимку; дотримуйтесь правил обителі.