Сагринь, Холмщина
10 березня 1944 року Армія крайова і Батальйони хлопські знищили українське село — найчорніший день Холмщини.
На світанку 10 березня 1944 року відділи Армії крайової Зенона Яхимека-«Віктора» і Батальйонів хлопських Станіслава Басая-«Рися» спалили Сагринь; того ж дня і наступного горіли ще півтора десятка українських сіл Грубешівщини — Ласків, Шиховичі, Модринь, Мʼягке, Теребінь, Турковичі та інші. Загиблих у Сагрині рахують по-різному: 606 встановлених імен за проєктом Ігоря Галагіди й Мирослава Іваника, 661 імʼя на меморіалі, 800–1000 за Українським інститутом національної памʼяті, близько 300 за польськими істориками. За той день на Холмщині загинуло понад 1200 українців. Памʼятник з іменами на православному цвинтарі поставило 2008–2009 року Волинське товариство «Холмщина»; 8 липня 2018 року меморіал офіційно відкрив президент Петро Порошенко. Церква 1878 року вціліла — нині римо-католицький костел.
Православний цвинтар у селі Сагринь, гміна Вербковичі Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Українська сторона подала до польського ІПН заявку на пошуково-ексгумаційні роботи в Сагрині, але станом на 15.07.2026 дозволу не було (kresy.pl, 15.07.2026). Якщо роботи почнуться, частина території може бути тимчасово недоступна.