Вежа Артинова, Вінниця
Водонапірна вежа Артинова 1912 року — 28-метровий символ Вінниці з оглядовим майданчиком.
Водонапірну вежу звели за проєктом і під наглядом Григорія Артинова, головного архітектора Вінниці з 1900 року: за Суспільним і «20 хвилинами» її завершили 1912 року, за Вінниця.інфо — 1911-го. Восьмигранна споруда заввишки 28 метрів має камʼяний перший ярус і цегляні верхні. Вежа подавала воду водогоном завдовжки 1,3 км, слугувала пожежною каланчею і міським годинником із чотирма мідними циферблатами. У 1941–1944 роках тут був спостережний пункт — на фасаді лишилися сліди гарматного обстрілу, а після війни у вежі жили працівники водоканалу. 1983 року її взяли на облік як памʼятку місцевого значення, 1985-го відкрили музейну експозицію, а в лютому 1993-го — музей воїнів Вінниччини, загиблих в Афганістані. Нині вежею опікується Музей Вінниці; з вересня 2024 року відкрито оглядовий майданчик на останньому поверсі.
Музей Вінниці у вежі: ср–нд 12:00–19:00, пн–вт — вихідні (news.vn.ua, 07.09.2026). Вінницю атакують: 03.09.2026 уламки дронів пошкодили понад десяток будинків у приватному секторі (ВІТА, 03.09.2026), увечері 25.09.2026 у місті пролунав потужний вибух (cvd.vn.ua, 26.09.2026).